Субота, 23 лютого 2019

Новини і події

«<Лютий 2019 >»
ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 140-річчя вiд дня народження Олександра Олеся (1878–1944), українського поета 

 

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися.

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

 

Олександр Олесь

 

image

Олександр Олесь (Олександр  Іванович Кандиба) народився 5 грудня 1878 року на Сумщині.

У 1893 році вступив до хліборобської школи. Брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких публікувались його перші вірші. Навчаючись у школі і прагнучи до знань, майбутній поет самостійно вивчав болгарську, сербську та польську мови.  Згодом Олександр Кандиба став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, але через матеріальні труднощі залишив навчання.

1903 року О. Кандиба вступив до Харківського ветеринарного інституту, після закінчення якого працював спочатку у Харкові, а потім у Києві. 

Поїздка до Полтави на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському у 1904 році  стала визначальним фактом у житті Олександра. Він познайомився з відомими українськими письменниками Б. Грінченком, М. Коцюбинським, Лесею Українкою, В. Короленком, В. Стефаником та іншими.

У 1905 році молодий поет дебютував у одеському альманасі «Багаття» віршем «Парубоцькі літа – то бурхливий поток». 1907 року побачила світ перша збірка поезій під назвою «З журбою радість обнялась» у Петербурзі. 1909 року вийшла друком збірка «Будь мечем моїм!..». Авторську назву було заборонено цензурою, тому видання вийшло під заголовком «Поезії. Кн. II»,  1911-го – збірка «Книжка третя».

Розквіт обдарованості Олександра Олеся припав на часи революційного піднесення визвольного руху 1905 – 1907 pоків. Творами талановитого поета-лірика захопилася вся освічена громадськість, з нетерпінням очікуючи нових видань. 

Подорож Гуцульщиною 1912 року збагатила поета незабутніми враженнями. Він познайомився з І. Франком, В. Гнатюком, О. Кобилянською, М. Коцюбинським. Зустріч з Гуцульщиною знайшла втілення у поемі «На зелених горах» (1915). 

Олександр Іванович радісно зустрів повалення самодержавства, з ентузіазмом сприйнявimage відродженняУкраїнської держави, працював на її розбудову. У 1917 році  Олесь видав нову збірку поезій, у якій особливу увагу привертає цикл «З щоденника. Р. 1917».  В поезіях звучав пристрасний заклик до боротьби за волю та національну  самостійність. Загалом, за десять років (1907–1917) поет видав п'ять збірок. Чотири з них  не мали назв, лише порядкові номери.

Після більшовицького перевороту у  1919 році Олександр Іванович Олесь виїхав за кордон і більше не повертався в Україну. Еміграція стала трагедією його життя. Письменник жив у Будапешті, Відні, Берліні, Празі. З  1923 року Олександр Олесь оселився у Чехословаччині. Він уважно слідкував за політичними подіями та літературними процесами в радянській Україні, знав про голодомор початку 1930-х рр. та політичні репресії. Найбільше Олександра Івановича потрясла трагедія родини його близьких друзів Крушельницьких, відтворена згодом в драмі «Земля обітована». На твори, писані П. Тичиною на замовлення партії, поет відгукнувся віршем-докором «І ти продався їм, Тичино…».

Творчість О. Олеся виразно поділяється на два періоди – в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944).

В еміграції О. Олесь створив книги «Чужиною», «Княжа Україна», поему-реквієм «Терновий вінок», поему-збірку «Цвіте трояндами». Перу автора належить  низка сатиричних п'єс: «Ви­літали орли», комедію «Ревізор з Кам’янця», лібрето до опери «Влада за кордоном», трагікомедії «Народний суд», «Шиночок на передмісті», «Фінал», «Темний ліс» тощо. Основна тема творів – туга за Україною.

В Україні протягом 1917–1930 рр. побачили світ 25 окремих ви­дань Олександра Олеся,  у тому числі російською мовою. У 1925 і 1929 роках вийшли друком збірки поезій для дітей молодшого віку, адже саме для них О. Олесь написав багато творів.  

Від початку 1930-х рр. на Батьківщині письменника його твори були заборонені. Книги Олександра Олеся в Україні не видавались, поезії були вилучені із хрестоматій та збірників. Лише у 1958 році  ім’я Олександра Олеся повертається до українського читача виданням вибраних поезій з передмовою М. Рильського.

У літературній спадщині митця прозові, публіцистичні та літературно-критичні статті, переклади з російської, білоруської, польської, сербської, болгарської, німецької, англійської, арабської мов. Ліричні твори О. Олеся  привертали увагу композиторів  М. Лисенка («Сміються, плачуть солов’ї»), К. Стеценка («Сосна»), Я. Степового («Не беріть із зеленого лугу верби»), С. Людкевича («Тайна») тощо.

Останні роки Олександра Олеся були нелегкими. У вересні 1939 р. почалась Друга світова війна. Поета не покидала тривога за сина Олега (Олега Ольжича) – активного учасника руху Опору. На початку радянсько-німецької війни О. Ольжич переїхав до Києва, налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. В  червні 1944 року Ольжич загинув у концтаборі Заксенгаузен.

22 липня 1944 року, невдовзі після повідомлення про загибель сина,  Олександр Олесь помер. Похований на Ольшанському кладовищі у Празі.

19 січня 2017 року поета Олександра Олеся перепоховали на Лук`янівському кладовищі в Києві.

Пам’ять поета гідно вшановується в Україні: у місті  Білопіллі на Сумщині створено Музей Олександра Олеся, в багатьох населених пунктах України вулиці носять його ім`я, відкрито меморіальні дошки тощо.

5 грудня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам’ятна дата – 140 років з дня народження Олександра Олеся.

До 140-річчя вiд дня народження Олександра Олеся в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку.

В експозиції представлені твори Олександра Олеся різних років видання, видані в Україні та за кордоном.

Про вагомий внесок в українську літературу, складний життєвий шлях видатного поета та громадського діяча розповідають монографії, матеріали наукових конференцій та публікації.  

На виставці представлено документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 5 – 15 грудня 2018 р.